Дослідники з TU Berlin обійшли TPM-lockout і підібрали PIN Windows Hello та BitLocker за години замість років. Розбираємо атаку та способи захисту.
Що таке TPM і чому короткий PIN-код узагалі безпечний
Короткий числовий PIN — на перший погляд слабкий пароль. Чотири цифри дають лише 10 000 комбінацій, і перебрати їх можна було б за лічені хвилини. Але Windows Hello робить такий PIN практично безпечним завдяки апаратному захисту TPM (Trusted Platform Module). Саме TPM реалізує так званий anti-hammering: після кількох невдалих спроб він перестає відповідати, і зловмисник не може просто «молотити» PIN-коди один за одним.
Масштаб тут величезний. Windows Hello — основний механізм автентифікації більш ніж на мільярді пристроїв з Windows 11, і він дозволяє PIN-коди завдовжки від чотирьох цифр. Така низька ентропія прийнятна лише тому, що TPM жорстко обмежує кількість спроб. За замовчуванням у Microsoft TPM блокується після 32 невдалих спроб і «забуває» одну помилку кожні 10 хвилин. Саме ця механіка перетворює слабкий PIN на надійний бар'єр.
Тепер ця гарантія опинилася під питанням. Дослідники з Берлінського технічного університету (Technische Universität Berlin) опублікували роботу «Hello Again: Exploiting Replay Protected Monotonic Counters to Brute-Force Windows Hello PINs», у якій показали, що фізичний доступ до ноутбука дозволяє «відмотати» лічильник невдалих спроб і підібрати PIN Windows Hello або BitLocker за години — а не за роки, як це було передбачено проєктом.
Firmware TPM і флеш-чип: де зберігається лічильник спроб
Щоб зрозуміти атаку, треба розібратися, як влаштований TPM у сучасних ноутбуках. На більшості x86-платформ TPM реалізовано не як окремий чип, а як firmware TPM (fTPM) — частину прошивки процесора. Це зручно і дешево для виробників, але має один принциповий наслідок: на відміну від дискретного TPM-чипа, який має власне захищене сховище, fTPM свого захищеного сховища не має.
Тому свій стан між перезавантаженнями — зокрема лічильник невдалих спроб і стан блокування — fTPM зберігає в зашифрованому вигляді на звичайному флеш-чипі материнської плати, підключеному по шині SPI. І саме цей флеш-чип виявився слабким місцем.
Ідея атаки проста й елегантна. Якщо зробити знімок збереженого стану fTPM (з поточним лічильником спроб), спробувати кілька PIN-кодів, а потім записати стару копію назад — лічильник «відкотиться». Комп'ютер вважатиме, що невдалих спроб не було, і знову дасть повний запас спроб. Щоб цьому запобігти, новіші платформи використовують механізм RPMC (Replay Protected Monotonic Counters) — лічильники всередині флеш-чипа, які можуть тільки зростати і не можуть бути відкочені назад. Це стандартизований механізм JEDEC, і саме він мав зупинити атаки з «відкатом» стану.
Перший практичний аналіз RPMC — і одразу дві дірки

Команда з Берліна провела перший практичний аналіз безпеки RPMC у реальних x86-системах, що продаються. Для цього дослідники використали недорогу апаратну плату — interposer, яку встановлюють фізично між процесором і флеш-чипом. Плата перехоплює трафік по шині SPI і може маніпулювати ним. Результат: знайдено одразу два фундаментальні недоліки, кожен з яких окремо ламає модель безпеки RPMC.
Перший недолік — у флеш-чипах Winbond, провідного виробника NOR flash з часткою ринку понад 25%. Під впливом короткого «провалу» напруги живлення — так званого voltage glitching — чип Winbond видає назовні секретний HMAC-ключ, яким підписуються значення лічильників. Отримавши цей ключ — а на найкращих налаштуваннях це займає близько секунди, — плата може підробити будь-яке значення лічильника. Тобто захист від відкату зникає повністю.
Другий недолік — у прошивці AMD. Її NV-контролер (компонент, що відповідає за енергонезалежну пам'ять) не перевіряє, чи справді лічильник RPMC збільшився. Тому interposer може просто «проковтнути» команду оновлення лічильника, при цьому повідомивши про успіх, — і платформа прийме старий стан без жодних підозр. Окрім того, на платформах AMD без RPMC-флешу захисту від відкату, схоже, немає взагалі: на двох настільних ПК просте перезаписування старого образу прошивки скидало лічильники блокування fTPM.
Обидві вразливості дозволяють відкотити стан fTPM — чи то AMD, чи Intel, чи Microsoft Pluton — зокрема його лічильники блокування. А це вже прямий шлях до перебору PIN.
Скільки тепер займає підбір PIN

Цифри, які наводить дослідницька команда, вражають. Для чотиризначного PIN Windows Hello гірший випадок повного перебору падає з 69 днів (з робочим lockout) до 40 годин. Для шестизначного PIN BitLocker за замовчуванням — з 19 років до 20 днів. Тобто захист, який раніше давав роки, тепер зводиться до годин або днів.
Команда підтвердила це на практиці на реальному зашифрованому обладнанні. Для тесту Windows Hello дослідники взяли заблокований ноутбук HP OmniBook 3 з процесором AMD Ryzen AI 5 330 і диском, зашифрованим BitLocker. Їхня установка почала перебирати PIN з 1000 і дісталася правильного — 1235 — після 236 спроб за 57 хвилин. Примітно, що Windows після кожних 5 невдалих спроб змушував систему перезавантажуватися, але затримки блокування так і не застосував. На ноутбуці Intel шестизначний PIN BitLocker вдалося підібрати менш ніж за сім хвилин — теж після 236 спроб.
Наслідки виходять далеко за межі самого входу. Скомпрометований PIN відкриває доступ до прив'язаних до пристрою ключів і до корпоративного SSO на базі Windows Hello — тобто зловмисник, який підібрав PIN, може отримати доступ до внутрішніх систем компанії, не зламуючи пароль користувача.
Реакція AMD та виробників
AMD підтвердила вразливість у своїй прошивці та присвоїла їй ідентифікатор CVE-2026-43613 з оцінкою CVSS 5.1. Бюлетень безпеки AMD-SB-7079 опубліковано 18 листопада 2026 року. Виробник зазначає, що атаки, які потребують фізичного доступу, зазвичай перебувають поза межами його моделі загроз, але водночас визнає: «RPMC призначений саме для того, щоб зупиняти такі interposer-атаки». Дослідники вперше повідомили AMD про проблему ще в лютому. Виправлення заплановані поетапно — з листопада 2026 року по лютий 2027-го, і це плани, а не готові до встановлення оновлення.
Ситуація з флеш-чипами Winbond складніша. Вразливість, пов'язана з voltage glitching, є окремою проблемою, і на момент публікації підтвердженого виправлення для неї не оголошено. Для користувачів це означає, що мільйони ноутбуків залишаються вразливими вже зараз.
Як захиститися

Найпростіша і найефективніша рекомендація від самих дослідників — зробити PIN довшим. Додайте щонайменше дві цифри до PIN Windows Hello і BitLocker: це знову піднімає складність перебору на порядки, навіть якщо lockout обійдено. Ще краще — використовувати довгі алфавітно-цифрові PIN-коди або повноцінні паролі замість коротких числових послідовностей.
Організаціям варто переглянути політики безпеки кінцевих точок. Не покладайтеся лише на PIN для захисту критичних даних, особливо на пристроях, які можуть бути загублені, вкрадені або до яких може отримати доступ інсайдер. Для найчутливіших систем розгляньте використання дискретних апаратних TPM-чипів і довгих паролів BitLocker, які не піддаються перебору. Фізичний доступ залишається головною передумовою атаки, тому контроль доступу до обладнання — на рівні офісу, ремонту чи ланцюга постачання — так само важливий, як і налаштування.
Ця знахідка — ще один аргумент на користь того, що кібербезпека починається не лише з програмного забезпечення, а й з розуміння апаратних механізмів захисту. Якщо ви хочете систематизувати знання про апаратну безпеку, зверніть увагу на курси та навчальні програми з кібербезпеки — вони допомагають розібратися, як насправді працюють механізми на кшталт TPM і чому вони іноді дають збій.
Висновок
Робота берлінських дослідників — не просто чергова вразливість у довгому списку. Вона б'є по фундаментальному припущенню, на якому тримається безпека сотень мільйонів пристроїв: що короткий PIN-код безпечний, бо TPM його захищає. Виявилося, що цей захист можна обійти за допомогою недорогої плати й фізичного доступу, а короткі PIN-коди — підібрати за години замість років. Виправлення від AMD розтягнуті до лютого 2027 року, а проблема Winbond узагалі без підтвердженого фіксу. Тому найнадійніший захист сьогодні — це довгі, складні PIN-коди або паролі, які залишаються стійкими навіть тоді, коли апаратний захист дає збій.