CyberPeople

FaceStealer: як хакери КНДР крадуть крипту через дипфейк-відеодзвінки

FaceStealer: як КНДР вкрала $400 млн через дипфейк-дзвінки

FBI розкрила схему FaceStealer: хакери КНДР через дипфейк-відеодзвінки вкрали понад $400 млн криптовалюти. Як працює атака та як захиститися.

Федеральне бюро розслідувань США (FBI) і Міністерство юстиції США розкрили одну з найвитонченіших схем соціальної інженерії останніх років. За 18 місяців хакери, пов'язані з Північною Кореєю (КНДР), вкрали понад 400 мільйонів доларів у криптовалюті, використовуючи підроблені відеодзвінки та дипфейки. Кампанія отримала кодову назву FaceStealer.

FBI називає схему «надзвичайно ефективною» і такою, що здатна обдурити «навіть найдосвідченішого технічно підкованого користувача». Особливість у тому, що атака експлуатує не вразливість у коді, а людську довіру до знайомих облич на екрані та до звичних платформ відеозв'язку.

Що таке FaceStealer і хто за цим стоїть

FaceStealer — це соцінженерна кампанія, яку американські правоохоронці атрибутують державним хакерам КНДР. У приватному секторі це угруповання відоме під кількома іменами: Sapphire Sleet, UNC1069, BlueNoroff, Stardust Chollima, APT38, Dangerous Password і CryptoCore.

Ключова мета — фінансування державних програм. Як заявив директор кіберпідрозділу FBI Бретт Лезерман, режим КНДР покладається на доходи від масштабних крадіжок криптовалюти, щоб фінансувати свою збройну програму.

Це угруповання історично спеціалізується на крадіжці криптовалюти у бірж, фондів і приватних осіб. FaceStealer — його найновіша та найвитонченіша ітерація: замість прямого зламу систем зловмисники змушують саму жертву встановити шкідливе програмне забезпечення.

Як працює атака: ланцюжок із п'яти кроків

FBI описує життєвий цикл атаки як послідовність кроків, які повторюються з кожною новою жертвою:

  1. Компрометація першої жертви. Зловмисники викрадають криптогаманці та seed-фрази, захоплюють акаунти в Telegram та інших месенджерах, отримують доступ до контактів і листування, а також таємно записують жертву через вебкамеру.
  2. Захоплення акаунтів. Використовуючи зламані облікові записи попередніх жертв у Telegram, LinkedIn, Slack і Discord, хакери пишуть їхнім контактам від імені жертви.
  3. Запрошення на фальшивий дзвінок. Надсилається переконливе посилання на «відеозустріч».
  4. Фальшивий відеочат. Запускаються підроблені версії Zoom, Microsoft Teams чи Google Meet, у яких програються заздалегідь записані відео попередніх жертв — створюється ілюзія, що на дзвінку присутні знайомі люди.
  5. «Технічна несправність». Імітується проблема зі звуком, і жертві пропонують «виправити» її — перейти за посиланням або виконати інструкцію. Це встановлює шкідливе ПЗ.

Після зараження зловмисники отримують доступ до контактів, застосунків і повідомлень жертви — і цикл повторюється вже з її знайомими. Важлива деталь: крадіжку коштів часто відкладали на місяці або навіть більше ніж на рік після первинного зараження, а облікові записи комунікацій захоплювали надовго.

Відеоконференція, яку можуть підробити зловмисники

Дипфейки та генеративний ШІ як зброя

За даними Мін'юсту США, зловмисники також використовують штучний інтелект для створення дипфейк-відео відомих осіб у крипто- та web3-індустрії — це робить схему ще переконливішою.

За даними компанії Arctic Wolf, угруповання застосовує генеративні інструменти — зокрема ChatGPT, Google (Gemini), Grok і Wondershare AIGC — для створення зображень, аватарів і синтетичних відео учасників. Матеріали для приманки збирають не лише з профільних фото та записів вебкамер попередніх жертв, а й із YouTube-інтерв'ю та виступів на конференціях.

FBI вилучила понад 900 записів вебкамер жертв, які зловмисники використовували для імітації знайомих людей у подальших атаках.

Від крадіжки крипти до атаки на open-source

Цього року FaceStealer розширився з крадіжки криптовалюти на атаку на ланцюг постачання програмного забезпечення. За даними FBI, хакери ледь не скомпрометували велику JavaScript-бібліотеку з відкритим кодом, яку завантажують десятки мільйонів разів на тиждень.

Сценарій: мейнтейнера заманили у фальшивий відеочат Teams, де було видно кількох «учасників», серед яких — принаймні одна людина, яку він впізнавав. Потім йому повідомили, що з його системою щось не так, і він виконав «виправлення» — заразивши власний комп'ютер. Зловмисники використали його доступ, щоб створити шкідливі залежності, які завантажувалися б разом із легітимною бібліотекою. Лише швидке виявлення компрометації запобігло масштабній атаці.

Це важливий поворот: тепер під прицілом — не лише власники крипти, а й розробники, які підтримують популярні відкриті бібліотеки.

Біткоїн — головна ціль FaceStealer

Масштаб і географія кампанії

За даними Arctic Wolf, у квітні 2026 року кампанія охопила понад 400 жертв у понад 20 країнах — здебільшого у США, Сінгапурі, Великій Британії, Гонконзі, Південній Кореї та ОАЕ. Близько 80 % цілей працюють безпосередньо у крипто- та блокчейн-фінансах (54 %) або в суміжних фінансових та інвестиційних секторах (26 %). Генеральні директори та засновники компаній становлять 45 % цілей.

Згодом масштаб розширився: 677 цілей у 58 країнах, і понад 80 % із них — засновники та топ-менеджери.

Одночасно FBI та Мін'юст США оголосили про арешт хмарної інфраструктури FaceStealer, а також про судовий арешт і обмеження понад 1,2 мільярда доларів у криптовалюті, викраденої в біржі Binance іншим північнокорейським угрупованням (TraderTraitor).

Чому навіть досвідчені «ведуться»

Помічник директора FBI по Лос-Анджелесу Патрік Ґранді описав суть загрози так: «Це надзвичайно ефективна схема соціальної інженерії, здатна обдурити навіть найдосвідченішого технічно підкованого користувача. Вона експлуатує нашу довіру до повсюдних платформ відеоконференцій і до цінних особистих стосунків. Якщо ви не можете уявити сценарій, у якому могли б потрапити в цю пастку, — ви недостатньо креативно мислите».

Причина ефективності в тому, що атака не змушує жертву натискати підозріле посилання у фішинговому листі. Вона створює ілюзію живої розмови з реальними людьми, яких жертва знає. Коли на екрані — знайоме обличчя, а запрошення приходить зі зламаного акаунта колеги, традиційні ознаки фішингу не спрацьовують.

Кіберзагрози на екрані комп'ютера

Як захиститися

FBI радить головне правило: створіть власні унікальні способи перевірки особи контакту через окремі, не пов'язані між собою канали зв'язку. Якщо первинний контакт відбувся в одній платформі (наприклад, у Telegram), підтвердьте його через незалежний канал — телефоном, іншим месенджером або особисто.

  • Перевіряйте домен посилання на відеозустріч — офіційні Zoom, Teams і Meet мають конкретні, відомі домени.
  • Не встановлюйте «виправлення» для звуку чи відео, яке пропонують під час дзвінка.
  • Розробникам: не запускайте завантажені файли на робочому ноутбуці — використовуйте одноразові віртуальні машини.
  • Регулярно перевіряйте, чи не витекли ваші облікові дані, — наприклад, через наш інструмент перевірки витоків.

Висновок

FaceStealer — яскравий приклад того, як зловмисники переходять від атак на код до атак на довіру. Дипфейки, записи реальних людей і зламані акаунти роблять класичні методи захисту недостатніми.

Для української аудиторії це важливий урок: методи соціальної інженерії з використанням дипфейків не обмежуються криптоіндустрією — подібні техніки можуть застосовуватися й проти компаній та організацій будь-якого профілю. Варто вже зараз впроваджувати правила верифікації особи через незалежні канали та підвищувати обізнаність команд — зокрема через курси з кібербезпеки чи спеціалізовані галузеві події.

Будьте попереду загроз

Щотижневий огляд кібербезпеки у вашій поштовій скриньці.

Автор CyberPeople